Пісні сходження - 4

«Віра  –  як  сокира  гільйотини,  настільки  ж  тяжка,  як  і  легка»
Ф.  Кафка

Що  значить  –  вірити?  
Заплющив  очі

Та  йдеш  над  прірвою
Через  тонкий  місток?

Що  значить  –  вірити?
Зректись  своєї  волі,
Поринуть  з  головою
В  стрімкість  хвиль,
І  все  життя  плисти  за  течією,
Не  знаючи  початку,  ні  кінця,
Всім  серцем  покладаючись  на  Тебе.

А  течія  гуркоче  ніби  грім.
І  стільки  в  ній  підводних  гострих  рифів,
І  стільки  острівців,  що  кожен  з  них
Гостинності  притулком  видається.
А  тільки  ступиш  ти  на  їхній  грунт  –
Засне  душа  в  оманливих  тенетах.

А  скільки  супротивних  тих  потоків!
Вже  бурі  заливають  з  головою,
І  врешті  вибиваєшся  із  сил,
І  хочеться  піти  на  дно  й  спочити,
А  знаєш,  що  не  можна.
І  гукаєш,  немов  Петро:  
«Тону,  рятуй  мене!»
І  знаєш,  зараз  з'явиться  Рука,
І  поведе  спокійно  через  бурі,
І  виведе  на  берег  довгожданий.
Це  значить:  вірити.  

21.10.1995

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795822
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2018
автор: Надія Медведовська