[color="#9500ff"][i][b]
/ за дружньої підтримки ЛОТа /
Я родом звідтіль, де серп аж спирався на молот
А розум на диво,а вождь на безглуздості зграй,
Старих і малих де по селах викошував голод,
І Де євангеліем стала "Як гартувалася сталь";
Де радощів бракло і жертви ішли на заклання,
Де милість каралась, а люті співалась хвала,
Мета загубилась,де нищились лагідні церкви,
Де дзвони німіли,а люди кричали: «Ур-р-а!»;
Де гУркітно йшли всі знамена онучої слави,
Де шкіряний янгол до вуст правдолюба припав,
А темні антихрести, мова -страшна й кострубата,
Влюблялись в сюжети убивчих книжкових заграв;
Де долі мільйонів як каміння кидались у небо,
Де чорна рідота всмоктала людей всіх життя,
Де плакала мати,що канув дідусь в небувальщину,
І сльози ховала,щоб ворог не бачив ниття;
Де дар і задумливість змалку взяли в охорону,
Де музика мовкла під залпи брудної зими,
І Де в лютій бурці Чапаєв скакав на екрані
І кульки гатив дзвінкощокий підпільник Максим;
Де життя обривалось, наповнене щирою вірою,
Де, притиснувшись ніжно, пройшли і убогість й Любов
Й Де співала Орлова ,а Чкалов летів через полюс,
А у чортових ямах ніхто черепів не лічИв ;
Де сонцю обридло світити в аду –піднебессі,
Де табір -так табір, а розстріл- якщо,то, нехай,
Де я Маяковського мало не весь однотомник
Із захватом й заздрістю в зоні напам'ять читав ;
Й на біса потрібні мені ще поети інакші,
Де пестував стадо рябий та жорстокий пастух?
Де дивно звучало ім'я старовинне Росії
Й без того Собою бентежачи непривчений слух;
Де я і не думав, чи стрінусь колИ-небудь з Ялтою,
І Де орачЕві промерзлії очі той ворон клював,
Де ранок барачний по рейці гатив ,мов кувалдою,
Й іржавим залізом копав він зорі котлован;
Де зітхАння однОлітків стали землі атмосферою,
КаючИсь перед нами, а я перед ними в боргу.
Де усе це було моїми любов'ю та вірою,
Яких з серця я видерти досі не можу-держу…
Той хрест, що несу, із горба ще роки не звалили.
ІЩе з поля битви в пустелю добра не пішов.
Як пізно до вас я приходжу з віршами своїми!
Як пізно до Бога прийшов з каяттями душі!
[/b][/i][/color]
[color="#1100ff"][i][b]
ОРИГІНАЛ
Б.ЧИЧИБАБИН Я РОДОМ ОТТУДА
Я родом оттуда, где серп опирался на молот,
А разум на чудо, а вождь на бездумие стай,
Где старых и малых по сёлам выкашивал голод,
Где стала евангельем «Как закалялася сталь»,
Где шли на закланье, но радости не было в жертве,
Где милость каралась, а лютости пелась хвала,
Где цель потерялась, где низились кроткие церкви
И, рушась, немели громо́вые колокола,
Где шумно шагали знамёна портяночной славы,
Где кожаный ангел к устам правдолюбца приник,
Где бывшие бесы, чьи речи темны́ и корявы,
Влюблялись нежданно в страницы убийственных книг,
Где судеб мильоны бросались, как камушки, в небо,
Где чёрная жижа все жизни в себя засосёт,
Где плакала мама по дедушке, канувшем в небыль,
И прятала слёзы, чтоб их не увидел сексот,
Где дар и задумчивость с детства взяты под охрану,
Где музыка глохла под залпами мусорных зим,
Где в яростной бурке Чапаев скакал по экрану
И щёлкал шары звонкощёкий подпольщик Максим,
Где жизнь обрывалась, чудовищной верой исполнясь,
Где, нежно прижавшись, прошли нищета и любовь,
Где пела Орлова и Чкалов летел через полюс,
А в чёртовых ямах никто не считал черепов,
Где солнцу обрыдло всходить в небесах адодонных,
Где лагерь так лагерь, а если расстрел, ну и пусть,
Где я Маяковского чуть ли не весь однотомник
С восторгом и завистью в зоне читал наизусть;
И были на чёрта нужны мне поэты другие,
Где пестовал стадо рябой и жестокий пастух,
Где странно звучало старинное имя России,
Смущая собою к нему неприученный слух,
Где я и не думал, что встречусь когда-нибудь с Ялтой,
Где пахарю во́рон промёрзлые очи клевал,
Где утро барачное било о рельсу кувалдой
И ржавым железом копало заре котлован,
Где вздохи ровесников стали земной атмосферой,
Винясь перед нами, а я перед ними в долгу,
Где всё это было моими любовью и верой,
Которых из сердца я выдрать ещё не могу.
Тот крест, что несу, ещё годы с горба не свалили,
Ещё с поля брани в пустыню добра не ушёл.
Как поздно я к вам прихожу со стихами своими!
Как поздно я к Богу пришёл с покаянной душой!
[/b][/i][/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795434
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 13.06.2018
автор: Валентина Мала