Вже сонце сідає надвечір,
Проміння купає в ставку.
Накинь, дорогенька, на плечі
Хустину пухову, м'яку.
.
Посидимо тут під вербою,
Заглянемо в цю бистрину.
Колись ми удвох із тобою
Зустріли тут нашу весну.
Покрилося небо рум'янцем,
Бо сонце за хмари зайшло,
Торкнулось останнім промінцем
Й сховалось десь там за селом.
Лиш хвилі тихенько хлюпочуть,
Човна тут гойдає вода.
Птахи вже співати не хочуть -
В гніздечко їх сон зазива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=795395
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.06.2018
автор: Ольга Калина