І викресляться образи ясніше,
Як промені на сцену упадуть.
Заповняться усі порожні ніші,
А тіні в забуття десь відійдуть.
І несміливі постаті статистів
Проріжуть ланцюжком завісу вшир,
І кожний розшукає власне місце,
А з ложі підведеться враз Шекспір.
«Весь світ театр, і ви усі актори».
Тож обираймо ролі до снаги,
Щоб часом не сфальшивити у хорі,
Щоб не поснули глядачі з нудьги.
Бо режисер нам похибок не спише,
І викресляться образи ясніше.
4.6.1995
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794938
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 09.06.2018
автор: Надія Медведовська