КРИЛАТІ МРІЇ ЖУРАВКИ
Скажи, журавко чому гірко плачеш?
чому у безсонні ночі лиєш сльози?
ти високо літаєш і все далеко бачиш...
чому ти без пари і обпікають морози?.
Ти ,перелетиш безмежне море і океан,
тисяч тисяч верст долаєш проти вітру...
розправляєш крильця ,щоб вдихнути у лан,
де колосяться жито і пшениця- щедре літо.
Тихий вітерець заколихує тебе на вітті,
як мале дитя голубить під небесами,
шукаєш зернину крихту хлібця на світі...
і душа народжуює крилаті мрії піснями.
Промінь сонечка ласкає ніжить навесні
і для тебе розцвітає квітуча квітка у маю,
духмяні запашні трави зціляють у росі...
прошу, пташко витри сльози у своїй печалі!
Я ,знаю що і тобі несолодко живеться...
потерпаєш, від грози чи заметілі зими.
то чорний ворон обклює ...сич, у бою б'ється,
і ти себе захищаєш від хижої стаї крильми.
Прилети, до мене божа пташко до мого вікна,
від зимового сну розбуди мою душу піснями...
щоб крилаті мрії народила одинока душа
і від щастя, закружляла із тобою під небесами.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794935
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.06.2018
автор: Чайківчанка