Той літній дощ ну зовсім нереальний,
Прорвалось сонце так, що аж сліпить,
Дивує вже не світ реально – віртуальний,
А та, що десь під тим дощем біжить …
Не помічаючи, що наче та актриса,
Збирає оплески дивакуватих глядачів,
Здаються застарілими колишні смисли,
Бо ж у дощу немає власників і покупців …
Не помічаючи, що наче стюардеса
Злетіла вже в повітря і летить,
А може вона просто поетеса,
І пише вірші тим, що так біжить …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794881
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.06.2018
автор: Дружня рука