Так дійсність і уяву розділю,
Обгороджусь реальності межею.
Та викинуть не зможу без жалю
Усе, що залишилося за нею.
Та й де він, той чіткий водорозділ
Між намірами, вчинками, думками?
І як же перерізати навпіл
Сторінку недописаної драми?
Зостанеться не сутність у руках,
Лише одна холодна порожнеча.
А може, те, що бачимо у снах,
І є реальність, а не просто втеча?
Фантазії я правдою наллю, –
Так дійсність і уяву розділю.
3.6.1995
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794822
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 08.06.2018
автор: Надія Медведовська