Вже проснулось сонечко
Погляда ігристо.
Нанизала доленька
Літечка в намисто.
Скільки їх зібралося?
Ніби й не багато.
А що намистиночка
То - будні і свята.
То приємна радість,
Що лилась в віконце.
І любов і щастя,
Ніби бризки сонця.
То пусті невдачі,
Біди, гори, сльози.
Що боліли спалахом,
Мов весняні грози.
Ніжно посміхаються
Роки – намистини.
В той разок вплітаються,
Що для Валентини.
Намистинки – крапельки
Мерехтять ігристо.
Нанизує доленька
Літечка в намисто
07.06.2018 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794797
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.06.2018
автор: Валентина Рубан