І бідно живу, і мало спілкуюся зі світом.
Не пам'ятаю, буває, а чи змінилася пора року.
Пустельний мій двір раптом повний опалого листя.
Я з сумом поглянув, й дізнався - осінь настала.
Соняшник знову зацвів у північних вікон.
Жито достигло уже на південному полі.
І як от мені не радіти на все це? Чи певен я, що новий рік прийде?
Дружину я кличу, дітей беремо з собою
і в добрую днину до нас гуляти йдемо далеко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.06.2018
автор: Тао Юань Мін