Життя спішить несамовито,
Йде в нікуди, мов не було.
І нам його не зупинити,
Не повернути нам його ...
Мов бистрий потяг на імення
"Життя - минуле - помилки",
Що на пероні сьогодення
Складає в книгу сторінки.
А як же хочеться хоч трішки
Призупинити часу плин
Й на сторінках своєї книжки
Змінити розділ, хоч один.
Абзаци місцем поміняти,
Замалювати помилки,
Щось зовсім із життя прибрати,
А щось несказане внести ...
Але життя - жорстокий потяг,
Промчить над перехрестям доль ...
І на крутому повороті
Замкне минуле на пароль ...
Життя розтане, мов в тумані,
І на прощання не махне,
Лиш нам на незабутню пам'ять
Рахунок за проїзд пришле.
На жаль, життя не переграти,
Але, зайшовши на перон,
Ми можем інший курс обрати
І сісти в правильний вагон.
© Зоряна Кіндратишин
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794686
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.06.2018
автор: Зоряна Кіндратишин