У роки свої молодії
був дужий я і безбоязний
меч у руці стиснувши,
один я по світу блукав.
І нехай хоча хтось мені скаже,
що поневірявся я близько -
У Чжан'і мій шлях розпочався -
у Ючжоу кінець був його.
Гамував я тоді свій голод
Вей Шоуян – гірською травою,
тамував я тоді свою спрагу
із стрімкого Ішуй-джерела.
Але так ніде й не зустрінув,
нікого, хто б зрозумів моє серце,
тільки що і побачив –
кургани давніх часів.
І ті у проїжджого шляху,
два високих горби могильних,
де покоїться Чжуан Чжоу
і де Бо-я лежать кістки.
Але людей оцих славних
важко знову живими зустріти.
Тож, подавшись у мандри
чого я добутись хтів?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794584
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.06.2018
автор: Тао Юань Мін