Що це? Невже це був сон?
Як довго спала я, не розмикала вій,
І снився мені сон, що промайнув, як мить,
І пам’ятаю лише образ твій....
Невже це був сон?
Це був всього лиш сон, що линув вдаль давно,
Це на світанку ти мене збудив.
Тобі, напевно, вже усе одно,
Так треба… Розумію. Розлюбив.
Це був всього лиш сон…
Як добре, що це тільки сон,
Який у даль розтанув і відплив,
Вернулись ми в реальнеє життя,
Хоч часточку себе в мені ти залишив.
Як добре, що це тільки сон...
Та сон ще не минув, й тобі мене не розбудити,
Хоча до мене ти вже збайдужів,
Ти не буди мене з солодких снів....
Тебе я розумію і без слів.
Я хочу спати, й знов поринути у сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794420
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.06.2018
автор: Інна Рубан-Оленіч