На долонях не сплю,очі закриті мої,
Сонце згасло давно,океан надії на мілі.
За свободу боротися не марно,
Мій Прометей прагне вирватися з мук.
Але…Мільйони щоденно вбивають –мовчу!
Мати вибачень сьогодні чекає –мовчу!
Словами як ганчіркою своє лукавство вмивають – мовчу!
І карають себе не молячи пощади,
Молю тебе,пора вже бунт почати!
Проти іногородніх загарбників в рідному домі,
Проти ненажерливої в мозку молі,
Та кому я цю байку в припадку читаю…
Сьогодні-ти Вольтер,завтра –American solder
Нашийний годинник ,циферблат змазаний кровю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794379
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.06.2018
автор: Нанебесах