Ти білим голубом злетів в височину…

*  *  *
Ти  білим  голубом  злетів  в  височину,
Аж  ген  під  хмари,  що  дощами  плачуть.
На  тій  землі  шукав  її  одну,
Та  не  знайшов,  хай  Бог  тобі  пробачить.

Що  зелен  лист  із  вітром  шепотить,
Червоні  маки  в  полі  відцвітають,
А  ти  все  ждеш  оту  щасливу  мить,
Та  лиш  роки  чомусь  швидко  минають.

Все  поряд  йти  удвох,  та  не  зустрітись,
І  долі  різні  в  єдину  не  злились,
Щоб  щастям  тим  зміг  з  нею  поділитись,
Мов  ті  птахи,  що  в  небо  піднялись.

9.07.2003р.(Михайло  Чир)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.06.2018
автор: Михайло Чир