В моїх руках бокал вина,
Що грає перлами на сонці,
А ще іскриться, як роса…
Вже вісімнадцять моїй доньці.
За долю я роблю ковток,
За ті не прожиті, за роки.
І за нездійснений той крок…
Щоб кожен крок – любов і спокій.
Щоб щастя виткалось тобі
Нитками з срібла, а чи злата.
І щоб співали солов’ї,
Й не забувала маму й тата.
На полотні твого життя,
Аби світило завжди сонце
Й добром засіялись поля
З твоєї донечко долоньки.
І ще ковток – то за кохання
Невинне, чисте, як роса,
І щоб здійснилися бажання,
І зорі б дарували небеса.
Щоб був Господь в твоєму серці,
Й Цариця Неба берегла.
За вісімнадцять – п’ю до дна.
02.06.2018 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794346
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.06.2018
автор: Східний