Коли ти розумієш все, як слід,
Минувшина не б'є тебе в обличчя,
Як суховіття чи колючий глід...
Все відлітає, мов опале листя,
Стираються у порох почуття,
І пустоцвітом відцвіта' чекання,
Ти вимітаєш із душі сміття,
Вивітрюються марні сподівання, -
На небі сходить Новий Сонцесвіт,
Освітлюючи твоє сьогодення,
Складаються всі пазли давніх літ,
І Новий День приходить, мов знамення!
Сьогодні настає твій Новий День -
Нема в нім місця для старих натхнень.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794216
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 03.06.2018
автор: Наташа Бруснікіна