У поле вийду і серед краси,
Побачить небо вже в роках людину...
Почую незнайомі голоси,
Відчую серцем неньку Україну.
Хмарки біленькі – лебеді вгорі,
Легенький вітер і хліба налиті.
До мене промовляють солов’ї,
Червоні маки і волошки в житі.
Стою й мовчу… Просто немає слів,
Вслухаюся у пісню солов’я.
Побачив вперше, хоч вже посивів:
Яка ж ти гарна, Матінко Земля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794199
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2018
автор: СЕЛЮК