Спочинь, а я побуду в караулі,
Поспи, я автомат постережу!
Як раптом поряд буде ворог,
Я гавканням своїм тобі про то скажу!
Ти спи, а я принюхаюсь добряче,
Що там задумала ворожа сторона!
В них пахне м’ясом жареним, гарячим,
Обідають…і хай! А тобі виспатись пора!
Мій друже, як же ти втомився…
Добу уже не спав нормально та й не їв,
З тобою б кісткою я поділився,
Але таке не личить споживать тобі…
Нічого… скоро все скінчиться!
Ми переможемо у цій дурній війні,
І повезеш мене в село, додому,
А я тебе і там щоразу буду берегти…
Але тепер пробач, мій друже,
Повзе уже якесь чудило у траві…
То, нюхом чую, суне клятий ворог,
Вставай, пора ставати до броні!
01.05.18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794165
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 02.06.2018
автор: Північна