От як усе таки прекрасно,
що ми можемо любити.
І розуміти, що не треба нам нічого,
коли живі й
здорові близькі люди.
І знати,що чекає вдома мама,яка
завжди нас оберігає.
Коли ми,не соромлячись,
кажемо всі свої думки,
тому чи тій ,кому так довіряєм .
Коли не треба нам розкошів
і прикрас,а вистачає навіть слова,
сказаного нам з теплом.
Коли підтримку відчуваєм, навіть коли
на відстані перебуваєм.
І один погляд здатен розтопити в серці лід,
та запалити віру в краще майбуття.
Не кожен з нас по-справжньому це розуміє,
як це щиро й безкорисно любити.
Коли любиш ти і за те,що просто на
світі така людина є.
Коли любов ,попри усе, перемагає, і ненависть,
байдужість, жорстокість , і навіть саму смерть.
Давайте всі ми пам'ятаймо - любов - то є велика сила, що
кожному дарує крила
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=794042
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.06.2018
автор: Лілія Левицька