Ти все шепочеш - мене, текел, парес,
Чи - мене, мене, текел, упарсін...
То був Солон чи який інший старець
Посеред Валтасарових руїн?
Та ні... Солон - то щось з казок про Креза,
А я - не Крез й ніяк не Валтасар,
А я - всьому одвічна антитеза,
Немов Парижу - Карасубазар*.
Ти все шепочеш - мене, текел, парес -
Обрахували, зміряли й взяли...
Чи зможе хтось тепер нап'яти парус,
Як на ногах - залізні постоли?
Обміряне, раховане, здобуте,
Усе - без мене, хоч усе - моє.
І серце тліє, мокрим тліє трутом -
Яке ж воно... Паскудне "житіє".
,*Карасубазар ( Білогорськ) - райцентр в Криму.
Іншіі незнайомі слова даю читачам можливість прогуглити самостійно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793713
Рубрика:
дата надходження 30.05.2018
автор: Котигорошко