А я щаслива, знаєш, я щаслива,
Ніхто моїх не бачитиме сліз.
Чи світить сонце, чи гуляє злива,
Усе на краще – мій в житті девіз.
Хто лиш торкнувсь моєї долі краю
І залишитись в ній не обіцяв,
Нікого я за руку не тримаю,
Той свою роль вже до кінця зіграв.
Я далі йду, усміхнена, по світу,
Родина, друзі, все ж я не одна.
І хоч в роках давно панує літо,
Квітує рання на душі весна.
Ти зазирни в мої щасливі очі,
У них відбилось небо голубе.
Для щастя повноти діждатись хочу,
Щоб в тому небі бачив ти себе.
Я поділюся всім, що тільки маю,
І подарую світлі почуття,
Мені б лиш чути «я тебе кохаю»
В дорозі довжиною у життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793476
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2018
автор: Світлана Вітер