Весняний грім свої сюжети пише.
Моргне і блисне. Ще, і ще, іще…
Листочки клена, мов зелені миші,
Тремтять покірні й мокрі під дощем.
Танцюють краплі – вальси по калюжах,
Тендітно, вайлувато. Як коли.
Огрядні хмари посмішку верблюжу,
До нас несуть, щоб ми її взяли.
Нарешті, стихло. Стишилось. Спинилось.
Перетворилось в арію струмка.
І я відчув : до мене притулилась,
Твоя душа красива і м`яка…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2018
автор: Стяг