Немає ніде того місяця,
Що сльози ронив і кликав у безвість
Туди, де нічого немає.
І тьмяного сяйва із космосу,
Що снилося знаками,
Ті не ведуть нікуди.
Здавалося, хмарної ночі,
Тільки б побачити відблиск,
Молочного світла у гавані,
Щоб забути про день.
Він наступає і зачиняє браму.
Її не встигаю відкрити.
Немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793349
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 27.05.2018
автор: Траяна