Я мить зловив, чарівну мить.
Яку забудь, не хочеться мені.
У ній думки мої щасливі.
І спогади яких не повторити.
Думки в яких любов й ненависть
Танцюють мирно танець.
І спогади в яких добро і зло,
Зливаються в єдине ціле.
Створить такий альянс,
Могла лиш вічність.
Ота мадам, яка мандрує
По роках.
Цим лиш одне, сказати хочу, я.
Що тільки час, лікує нас.
І всі незгоди в цьому світі,
Потонуть у роках.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793297
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.05.2018
автор: Strit