Повний Місяць на небі зійшов,
Після хмарної днини і зливи.
Тут своє я кохання знайшов,
І з тобою я буду щасливий.
Ой який же тепер довгий день,
Ледве я дочекався вже ночі.
Серце хоче співати пісень,
На побачення вийти ти схочеш.
Заховаємось десь під вербу,
Вона віттям плакучим нас вкриє.
Буде нічка вся наша без сну,
Розійдемось як півень запіє.
Зірочки порахуємо всі,
Після кожної в губи цілунок.
Нескінченою буде хай ніч,
У Коханні увесь порятунок.
Бачу вогник у твоїх очах,
Щічки ніжні і трохи рум'яні.
Зупинись на хвилиночку час,
У обіймах ми стали, як п'яні.
Коли Сонечко ясне зійде,
Що ранковими росами вмилось.
Хай століття в Коханні мине,
Щоб на згадку нам щось залишилось.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2018
автор: М.С.