Неділя --і жадане інтермецо.
Порання день благословляє.
На стелі промінці в шаленім скерцо
Затишний спокій забавляють.
Сповило сонце землю органзою,
Голівки витирає травам.
Налякані вчорашньою грозою,
Тремтять в водоймищі купави.
Забрів в садок несмілий юний легіт,
Гойдає бджіл в розкішнім гіллі.
І співограєм десь лунає щебет —
Це ж зяблик на кленовім шпилі.
А ружі, ніжні, чисті і колючі,
Неначе діви у розвої:
Снагою сповнять, а торкнеш— болюче
Уразять, мовби справжні вої.
Ще за вікном життя гарцює —
Держись міцніше за вуздечку.
Воно на небі й на землі царює,
А ще у кожному сердечку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793178
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2018
автор: Valentyna_S