Життя дано... є право жити,
ми для добра прийшли в цей світ.
Для нас тут ясне сонце світить,
росою вмитий, яблунь цвіт.
Є зорі у нічному небі...
А днями світиться блакить,
що щедро землю напуває,
дощами тихими шумить.
До себе манять полонини,
дзвінкі вершини синіх гір.
Тут джерело втамує спрагу
й потішить всіх пташиний спів.
Беремо ми... всього без краю,
світ не рахується - дає.
Знай, мудрість та, що вчить давати,
багатством найціннішим є!
То ж головне - вчись працювати,
щоб кращим світ із нами став.
Старайся жити так , щоб більше
того, що дав ти... а не взяв.
Розквітла квітка бджілок вабить,
в слідах добра і наш є крок.
Тут кожен день - життя екзамен,
для нас усіх новий урок.
До чого ж світ наш є прекрасним...
Творцем він створений для нас.
Живім! Творім! Оберігаймо!
Робить добро - це наш є час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793130
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 25.05.2018
автор: Надія Башинська