Я вірю в дати й гороскопи.
Реальність змушує ховатись.
Моя уява є мій допінг,
Єдиний спосіб врятуватись.
У стані вічного похмілля,
Живу в полоні своїх іллюзій.
За кілька кроків до божевілля.
Я почуття віддаю всі музі.
Немає Бога, лиш бачу хмари,
Замість молитви прокльон шепочу.
Замало зняти всім окуляри,
Щоб знов не йти на той самий злочин.
Губити правду, шукати винних.
Тобі до мене, я в цьому профі.
Купаюсь в купі уявлень згнилих,
В тім, у що вірю, бо то - мій морфій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793023
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 24.05.2018
автор: Tony Ĺee