Світанок... Пам'ятаєш наш світанок...
Мелодія дзвіночків чарівна.
Багрове сонце освітило ранок,
То було літо а в душі весна.
М'яка трава і запах конюшини,
У небі хмари наче баранці.
Мій дорогий, коханий і єдиний,
Моя рука лежить в твоїй руці.
Ми йдемо полем зустрічати сонце,
Волошки сині у моїх руках.
І вітряки млинів мов веретенце,
Холодну прохолоду дмуть на шлях.
Ось золотаві промені з'явились
І освітили неба синяву.
В твоїх очах іскринки засвітились,
Я в подарунок їх собі візьму.
І як букет проміння золотого,
Що гріє й ніжить у ранковий час.
На фоні хмар і неба голубого,
Назавжди в парі поєднає нас...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.05.2018
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)