Далеко за північ, та щось мені знову не спиться,
Блукаю твоїми шляхами у зоряну ніч.
Напевно, з турботою скажеш, що так не годиться,
А сам до світанку ітимеш з думками навстріч.
Мені б доторкнутись плечей твоїх сильних руками
В ту мить, як журливо самотність тебе огорне,
Спрямовую погляд на місяць, що світить над нами.
Лиш він в одночасі зустріне тебе і мене.
На відстані долі зустрілися наші бажання,
В надії на зустріч в душі розлилися теплом.
І зорі шепочуть повірити в справжнє кохання,
Під тихим, квітучим, весняної ночі крилом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2018
автор: Світлана Вітер