* * *
Як на кінчику-кінці гілля
Той листок у світло
крізь себе життя
розгортає...
Не спитай мене як,
Лиш — для чого,
сонце радість йому повертає...
Як на самім на кінці гілля
Мого серця —
листочок за світ вибираєш,
Не скажи мені як,
лиш — для чого мене
пам’ятаєш...
Бо так, Боже, людині бува,
буває людині,
Мов жива — й більш жива,
дай слова —
Жити хоче — чи більше не хоче
якось...
Яв-кість:
духом спостеріга в самотині...
21.12.2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792779
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович