* * *
Ти ж! Ти — всесвіт тримати
повставляв — діаманти!!
Від Чити — щоб навчати —
від Чити — щоб навчити —
золота я струна —
у станку волочильнім!
я ж для Бога тілами блищала
і до Хіви — позачасового скла
Ти влаштовував молодість й голод —
і відтягував, Ти відтягував солод
від зубів —
аж до серця Твого
найсолодшого!!
Серце велике
солод великий
од води і від мене,
грішного
31.05.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792777
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович