Щодня шука новини в інтернеті
Моя за день натомлена рука,
А там – героїв-вояків портрети…
І серце протика немов, багнетом…
Число ж їх насторожує й ляка…
Вдивляюсь в очі їхні: карі, сині,
Й прочитую жагу в них до життя…
Й душа моя ридає, мов за сином:
Чом без жалю війна їх покосила?
Чом згинули вони в вогні звитяг?»
У деяких цвітуть припухлі щічки,
І симпатичні виткались ямки.
А в того он - напівдитяче личко:
Характер проглядається і звички…
І… перевеслом чорним – ці стрічки…
Караються душа і серце болем…
«О, скільки ж вас уже у вишині!
Чому була такою воля Бога,
Чи мало в небесах іще любові? –
Нуртують грішні у мені думки.
22.05 2018.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792773
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 22.05.2018
автор: Ганна Верес