Десь, поза берегом, лиши переживання.
Босоніж пробіжися по гарячому піску.
Хай будуть чайки друзями — довір страждання —
Знімуть напруження, неначе риб’ячу луску.
Нехай вода м’яким здається ліжком-ложе.
Віддай їй сум, пірнай глибоко, плавай вище хвиль!
Думки освятить сонце — світло допоможе
Зігріти душу й тіло, і настане повний штиль.
Коли образи розбігаються по венах,
Ти рибам розкажи про це — мовчатимуть... Дива!
Світ не без винятку — купається в проблемах,
Тому вода прозора в океані й голуба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2018
автор: Lana P.