ТЕРПИ КОЗАЧЕ
Як про долю взнати,
Чи кого спитати,
Чи розкласти карти –
Варто чи не варто?
Поспитай у Бога –
Більш нема нікого –
Що тебе чекає?
Може, Він і знає,
Але не розкаже –
Що на долю дано.
Тож, терпи, козаче, –
Отаманом станеш.
Вже років нівроку,
Гірко лиш від того –
Що хотів багато,
А не встиг нічого.
Вже осінній вітер
Сивину колише,
Шелестить роками,
Що тобі залишив.
Ще на цьому світі
Помирати рано,
Тож, терпи, козаче, –
Отаманом станеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792758
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.05.2018
автор: Старець Коснятин