Соловеєчку, ти співай…

                                                                                                   
Соловеєчко  тьох  і  тьох…
Ловим  рибку  ми  удвох.
Соловейко    співає
Моє  серце  радує.
Карасики  “скуб”  і  “скуб”,
Вже  спітніли  спина  й  чуб.
Соловейко  виспівує,
Аж  гаєм  луна  гуляє.
З  водою  вітер  грається,
Очерет  ледве  гойдається.
Не  гарцюй,  вітре,  дуже  ти
Заспокойся  –  цвітуть  сади.  
Вже    сонечко  піднялося,
Заіскрились  трави  в  росах.  
Сонцю  ніжно  посміхнуся
Із  криниці  води  нап’юся.
Тут  водиця    студеная
Добра,  як  пісня  солов’я.
Все  це  –  рідна  земля  моя,
Яка  гріє  душу,  звеселя.
Надивлюся  на  цю  красу
І  карасиків  відпущу.
Будьте  вільні,  як  соловей,
Що  співає  для  нас,  людей.
Чи  веселе,  чи  сумне,
Життя  в  кожного  одне.
Нехай  буйно  квітує  земля,
Бо  ріднішої  у  нас  нема.
Соловеєчку,  ти  співай
Піснями  снаги  додавай.  
                                                                                   20.05.  2018

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792739
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2018
автор: Веселенька Дачниця