Порожнє кафе. Обожнюю ранок неділі!
(Два іноземці за столиком біля вікна.)
І наче не так вже й самотньо. І наче при ділі.
А все ж меланхольне натхнення ніяк не мина.
Застиг шоколад і душа вже наспівує стиха.
У залі легеньким туманом тримається дим.
А завтра - чергова рутина. І хочеться дихать,
Щоб не рівнятись на тих, хто помер молодим...
І хочеться гратися долею, наче м*ячиком -
Схочу, і кину тобі, а ти спробуй - злови!
І навіть вже не графоманка, а графоманьячка,
Що не спроможна позбутись тебе з голови!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=79271
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.06.2008
автор: Ксенислава Крапка