Не вколисаний вітер бажань
Затіває новітні танки,
У безмежжі палких поривань
Дегустує несмілі думки,
Підсолоджені, наче ситро,
Що рояться, мов оси, в дуплі —
Розум плавлять і жалять нутро,
І бунтують з вогнем на чолі.
Чисті води джерельних струмків
На тілах залишають росу,
Задоволення п‘ють з берегів,
Відчуваючи їхню красу.
Дивовижно міняється фон
Щиро-пристрасних луно-сплетінь,
Налаштовує ніч камертон
В срібних розсипах диво-творінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2018
автор: Lana P.