Радування апостолу любові Іоану Богослову



1

Любов  —  улюблений  душі  є  стан!
Коли  любить  незримий  Океан!  —
нічого  нам  не  хочеться  робити,  —  
нічого!
любити  лиш  й  любити...
То  —  в  Бога.

Радуйся,  Іоане  Богослове,
до  Вогню  пригорнув  —  увійти  
мені,
стати.
Радуйся,  —  чисто  в  Вогневі,
сильно  писати!
Радуйся,  Іоане,  ладе!
радуйся,  крепкий!
дрож  
на  мусонах  й  пасатах!!
Радуйся,  страшний,  
страшний  вертоградарю,
радуйся,  сильний
любовію  Божою  атоме!

2

Все  —  сміття.
Серце  віддам.
Світла  печаль?  
Світла  печаль.
Нічого  не  жаль?  
Нічого  не  жаль!
Вихопиш  з  скрути?
 До  побачення,  гер  адам,
у  світлій  печалі  ще  можеш  побути?

Радуйся,  Боже  світання  у  мені,
і  всіх  я  вітаю!!
Радуйся,  Іоане,  
крилами  духа  літав  я?  Літаю!
Радуйся,  світлий  Іоане,  
з  любові  і  обрії  відчувати.
Радуйся,  з  любові  огня  Океану
вчиш  нас  літати!

3

Боже,  святий  єси!
з  святої  благодаті
так  слів  мені  б!  —
світло  слова;  б  писати,  —
мене  обламує
мене  обм’якшує  любов,
з  кров’ю,  без  крові?  —
вилізти  мені?  —
чи  ті  —  слова  
писала  б
жорстка  кров??
Зоря  згасала  б?!

Зоря  згасала!
Ви  в  мене
на  землі  й  внизу
ще  договоритесь  
до  сала.
Чи  слово  —  прочесало?

Викрутнів  слово  не  ломало??
Радуйся,  святий  чесний  Іоане,
серцем  торкнутись  —  Бога  шукати!!
Що  тут,  штрафбати?
Серця  хотіти  —
про  серце  і  думають!
да  тут  швендяють
голубо-соромні  ати-бати.
Радуйся,  боже  окрилля,  ангеле,  серцем  —
джерело  сліз  відкривати!

Радуйся,  поруч  Бог,
тільки  сльозою  обняти!..
Бога  хотіти  —
про  Нього  лиш  думати.
Серцем  зітхати...
Радуйся,  наш  Іоане,
любов’ю  огня  Океану
вчиш  нас  літати!

4

Мушине  є  —  мухам.
Орлине  —  орлам  лиш,  
злиньмо!!
Оповз  світ
як  линька!  

Радуйся,  раю  святих,  
й  хто  поруч  є:
так  як  ти  любиш  Господа...
як  любило  Господнє  —  серце  твоє...
Так  щоб  цілим  серцем  й  казати!!
Радуйся,  абсолютно  цілком
полюблений  брате  мій...
Плакати  б  в  світлій  печалі  —
й  зітхати!..

Світліти  б
і  з  радості  
плакати!

5

Мить  —
у  світлі  
постати


Радуйся,  святий  апостоле  світлої  Любові,
що  вчиш  світло  жити  і  
серцем
писати!!
Радуйся,  світлий-світлий  Іоане!
Боже!
слава  —  не  заповідь,
любити!!  —  й  літати!!
Чого  мусолите  Христа  ви,
планетні  пасати?..

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792569
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.05.2018
автор: Шевчук Ігор Степанович