Приїхали! Дарують бабці квіти,
Солодять поцілунками щоку.
Як тепло це, коли у домі діти,
Дзиґує сміх на сірім килимку.
Бабуся стіл готує – є причина.
Нездужала, та сила вже росте.
Глядить хвороба дивними очима,
Задкує до дверей і... геть іде.
Вигупує у грудях радість джазом,
Стрибає дім, як кінь. Такий улов!
Як добре це, коли родина разом,
П’єш чай – а ллється в нутрощі любов!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792516
Рубрика: Присвячення
дата надходження 20.05.2018
автор: Крилата (Любов Пікас)