Хочу писати вічно я поезію,
Хоч сірі будні закриваю горизонт
Скільки поетів мали вже стратегію,
В душі рутина все ж зробила свій ремонт.
Колись писали люди гарні вірші,
Тепер зламало їх талант життя
Чи думали, що не напишуть більше
Коли смілово йшли у майбуття?
Боюся просто прокинутись зранку
У серці порожньо й поезії нема.
Я звикла бути у її серпанку,
Невже колись й сюди прийде пітьма?
Невже колись життя й мене зламає
Й блокнот лежатиме самотньо на столі?
І справді лячно, що мене чекає
У тій далекій золотій імлі?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792369
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.05.2018
автор: Кароліна Дар