Ти любиш його. Ти, жінка, що має меч.
Ти, жінка, що всоте падає і встає.
Що створена з вічності дружби і ворожнеч.
Ідеш на війну, збираючи все своє.
Ти любиш його. Ти, жінка, яку він знав.
Що встала із попелу - і полюбила вогонь.
Здіймаєш його протиріччя на п'єдестал
І знаєш усі візерунки його долонь.
Волосся пропахло порохом і дощем.
В любові ж нема переможених і царів.
Він вкрив би тебе турботою чи плащем
А ти гостриш зброю і топиш чужі кораблі.
Для тебе він став би найкращим, якби тільки міг.
І виборов право любити тебе у боях.
Він склав би свої перемоги тобі до ніг..
..та ти любиш волю. Як любить свободу птах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792361
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2018
автор: кохананірвана