Цілувала голка вишиванку,
Малювала долю і красу.
Цілувала ввечері і зранку,
І сльозу роняла, мов росу.
Вишивали рученьки невтомно,
Викладали хрестики душі.
Вишивали пані і мадонни,
Підбирали доленьці ключі.
Молодим – на щастячко стелили,
А воям - в дорогу оберіг.
Додавали вишиванки сили
На канві натруджених доріг.
Малювали долю Україні
Пишним квітом, стиглим колоском,
Бурштинами, вродою калини,
Озивались серця голоском.
Вишивали, плакали й співали
Пісню роду голосом віків.
І неслись по світу ці хорали
У серця коханих козаків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792054
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.05.2018
автор: Шостацька Людмила