І раптом вийде блискавиця,
А за нею грізно грім гука.
Зі́́гнеться під краплями травиця
Та зрадіють квіти на луках.
Ми зустрілися в такий же день,
Та посмішки грозу прогнали
Ду́шам захотілося пісень,
І ці пісні нас поєднали.
Однак...
Наш блюз скінчивсь і не почавшись,
Ледь забринівши стих акорд.
Розійшлись фіналу не діждавшись
І знов в душі панує норд.
А жвавий дощ оцей травневий
Все нагадує мені тебе
Зрошуючи сад отой вишневий,
Біля якого річечка тече.
А блискавиця вже десь зникла,
Лиш чути відгук грому вдалині.
На цьому місці залишився
Лиш ле́гкий спомин для душі.
О, вони обов`язково ще вернуться!
Знову пристрасть танець заведе,
Спалахи яскраві із громом сплетуться.
Та вже іншою історія буде...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791895
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2018
автор: lupus_ad_animam