(для дітей)
Вже набридла Зима, холоди-заметілі.
Знавісніли усім кольори чорно-білі.
Але десь за горами бариться Весна.
Чи дорогу до нас вже забула вона?
А весела Весна так до нас заспішила,
Що палітру свою кольорову згубила,
І не може ніяк розшукати її:
Десь лежить в кучугурах, чи, може, на дні…
Кличе друга свого, Вітерця-легкокрила:
- Любий брате, порадь, чим зарадити ділу.
Ти мені підкажи, як палітру дістати,
Адже без кольорів як весну починати?
Вітер брови нахмурив і лоб почесав,
Трохи зважив усе і поважно сказав:
- Знаю, де золоту можна барву узяти.
Її в Сонечка нашого треба спитати.
А блакитну у неба ти щиро проси:
Це чудесні, найліпші з усіх кольори.
Ми змішаємо їх, розфарбуємо світ,
Все зеленим розквітне від трав і до віт.
А без цих кольорів нам зими не спинити.
І чи варто без них, без Весни в світі жити?..
Весна 2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791892
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 16.05.2018
автор: Тетяна Бонд