Вечір дише вальсом до-дієз мінор--
Й уляглася втома збагряніла сонця,
Розбрелося шемрання беріз узором
Над травою, що клякнула на колінця
Під вагою полчищ сліз безнадії дня.
В ореолі ніжності зринають зорі,
Дивує місяць смиренністю на дні
Печалі й сумом засіває висі морок.
На хвилях відчуттів сягають мрії хмар
І з вітром купаються у звуках вальсу--
Що їм до сірих закошланих отар
Під ними — вони не мають сенсу!
Є тільки музика — вічна і жива —
Келих насолоди, наповнений Шопеном,
Що розчинився в океані відчуттів--
Витонченій пристрасті генія осанні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791678
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.05.2018
автор: Valentyna_S