В колі сидять залежні від сцени.
Хтось ще з дитинства приймає отруту.
Він на стілець ставав і читав.
Вперше вколовся, він ще не знав,
Куди його приведе ця біда:
Вписки в знайомих. Чужі міста.
Інколи навіть з'являлась трава,
Але він не вживав, був розумний, як я.
Займав куточок і римував.
Іноді навіть в ціль потрапляв.
Прямо у серце. Прямо у душу.
Говорив сам собі: мушу!
Вірив, що є щось більше в словах.
Він, як і я, "сидів" на віршах.
28.04.2018
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791513
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2018
автор: Kukhta Bohdan