Я пам'ятаю шепіт хвиль і ці катамарани,
А ми сиділи біля моря і їли банани
І не боялися води: ниряли, плавали, кричали,
На березі у повній тиші сиділи двоє і мовчали...
Я пам'ятаю звук коліс, коли забрав мене вже потяг
І вітру ще у вухах шум, коли в купе нестерпний протяг,
Як ми сиділи біля моря і їли банани
Я вірю, що не випадково сплелись наші мередіани...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2018
автор: Кароліна Дар