Упали роси вранці на траву,
Рясні-рясні, немов перлини ясні.
Верба над ставом підняла брову,
Щоб роздивитись хмарочки прекрасні.
Як тільки перший промінь засвітив,
Заграли роси дивною сльозою
І посміхнулись до чужих світів,
Своєю росянистою красою.
А ти і я брели по тій росі
І в нашім серці ще горіли зорі…
Тебе тоді я вперше попросив,
Підемо разом в світ цей неозорий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791353
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2018
автор: СЕЛЮК