Та не можеш ти бути миттєвістю!
Не чекають на мить стільки вічностей.
Укладаються спати обривисті
Риторичністю зморені запити –
Чи радіти із того, чи плакати:
Обшукали думки усі закутки,
Розгребли попелища мостів
Не написаних вчасно листів.
Та не можеш ти бути миттєвістю!
Не збігаються дзвони з відлуннями –
Не набатом рвучким – семиструнними
Ти душі озиваєшся співами,
Усіма кольорами можливими.
Те звучання неспинне окрилене
Потрапляє у русла судин
Й зносить часу всесходження в тлін.
Та не можеш ти бути миттєвістю!
Не поміститься крона у кісточку,
І у пошуку здолані відстані
Не обернуться в стартову лінію.
Будь без місця, без часу, без імені –
Одного я прошу – не кажи мені:
- Все у світі пройде й відболить....
- Ти – не мить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2018
автор: Серафима Пант